Кабінет Ірини Губської не схожий на кабінети більшості директорів шкіл. На кількох квадратних метрах розмістилися невеликий стіл, кілька стільців, шафа для одягу і впритул до неї книжкова – вщент заповнена виданнями.
“У нас тут незвичайні умови”, – розпочинає директорка Сумської школи №12.
Незвичайні, бо в одній будівлі працюють два заклади освіти – ця школа і гімназія №1. Школа займає 3-й і 4-й поверхи, тож простору не дуже багато.
Ще в дев’яності на базі 12-ї школи створили гімназію, але не подбали про окремі приміщення. Проблема й досі під знаком питання.
Деякі приміщення – спільні для двох закладів, як-от їдальня і стадіон. Така ситуація не лише створює перешкоди, як вдало розмістити всіх учнів, скласти розклад уроків, організувати харчування і облаштувати приміщення, а й призводить до порушення законодавства. За санітарними нормами, 1-2 класи не можуть підніматися вище 1 поверху.
“У лютому минулого року до нас приїжджала Державна служба якості освіти. Керівниця комісії сказала, що їй сподобалась наша атмосфера. Каже: “Хочу вам допомогти”. Вона навіть подавала в суд на Сумську міську раду за порушення санітарних норм”, – розповідає Ірина Губська.
Проте засідання комісії про виділення нового приміщення, каже директорка, нібито спеціально призначили на 30 серпня – коли вже запізно переїжджати.
“Я так думаю, що колись, розділяючи два заклади, вирішили, що 12-та школа має померти. До неї ставились як до гетто. Хоч вона і в центрі, нас відокремили”, – зітхає пані Ірина.
Проте школа не помирає. Тоді, в 90-ті, вона була однією з найгірших, тепер – одна з найкращих. Ще з 1 вересня, каже директорка, сюди приходять батьки, бо хочуть записати дітей на наступний рік – бояться не встигнути, бо школа може набрати лише три класи.
Інший виклик для школи – земельне питання. Вона розташована в центрі міста поряд із великим ринком, тож її територія постійно вабить підприємців.
Кілька років тому прямо на шкільній земельній ділянці почали вирубувати дерева і зводити МАФ. Його навіть змогли узаконити як постійну споруду, хоча за будівельними нормами МАФ такою не є. Директорка і батьки почали виходити на протести.
Невдовзі пані Ірина пішла в декретну відпустку, і міська рада перезакріпила землю за гімназією. На місці МАФу почали рити котлован – упритул до школи мав з’явитись 6-поверховий торгівельний центр. За словами директорки, адміністрація гімназії дала на це дозвіл.
Та 12-та школа була проти.
Директорка разом із батьками чергували вночі, аби завадити будівництву. До них долучилися ветерани війни на Сході України. Потім активісти – перекривали транспортний рух, аби привернути увагу до проблеми. Зараз ця справа тягнеться в судах.
Як тільки ця ситуація трохи вщухла – розпочалася нова. У кількох метрах від шкільної будівлі звели паркан, за яким поставили торгові ряди. Там була історична пам’ятка – будинок підпільника часів Другої світової війни Дмитра Косаренка, де потім облаштували шкільну бібліотеку. Ба більше, підприємці вирішили перекрити єдиний в’їзд у школу.
“Вони зробили з виходом на маленьку доріжку маленькі МАФи. Тобто школа закривається. Якщо щось трапиться, пожежна машина не пройде за розмірами. Хіба з гелікоптера треба буде висаджуватись. Я вже не кажу, що незручно вивозити сміття, привозити продукти”, – пояснює директорка.
Як і завжди, Ірина Губська не змовчала, і цього разу її почули (бо скоро вибори, каже). На початку листопада торгові споруди демонтували.
Та й це не все.
“Виявилося, що в нас є ще один газончик із берізками – там комунікації. На тому місці намагаються побудувати МАФ”, – розповідає директорка.
Вже після нашого приїзду міська адміністрація ухвалила рішення про демонтаж огорожі і споруд.
Щоб відстоювати школу не тільки у протестах, Ірина Губська стала депутаткою Сумської міської ради.
“У мене не було політичних амбіцій. Це повноваження, які дають можливість робити щось добре”.
Источник
