Та українські військові усі ворожі зазіхання зводять нанівець, йдеться в ТСН.

«Шоста година ранку, метрів 50-ят від нас, як бабхнуло! Вікна-двері всі зразу повилітали. Крикнув: «Всі в укриття» та й побігли по полях», - розповідає військовослужбовець ЗСУ“Перший”.

Російські артилерія з авіацією цілодобово, мало не за розкладом, завдають нині ракетно-бомбових ударів по розташуванню українських військових та цивільних населених пунктах на межі Луганської та Донецької областей.  У відповідь, мало не на кожен ворожий снаряд - відповідає українська далекобійна артилерія та ударна авіація.

За будь-яку ціну, рашисти нині прагнуть вийти на автодорогу Бахмут-Лисичанськ, аби скувати оперативне угруповання українських військ на Луганщині та отримати простір для розвитку наступу на Бахмут.

У бік позицій ворожої артилерії на Луганщині стріляють українські реактивники, а назустріч піхоті рашистів, мерщій вирушають наші танкісти. «До нас підсувалася піхота - їхня, сєпарська і ми їх відбивали, відганяли. Стріляли з дальних позицій», - каже військовослужбовець ЗСУ “Назар”.

Такі виїзди, за тривогою, коли треба терміново допомогти вогнем та бронею нашій піхоті, нині відбуваються, каже механік-водій танку, багато разів на добу. «Щодня маємо роботу, весь час виїзди. Швидко повертаємося, перезарядка, перезаправка, шось поїли  і знову в бій», - каже Володимир.

Трапляються тут і справжні  танкові дуелі. «Їдем-їдем, кажу до механіка: прийми в ліво трошки. Приймаєм ми трошки в ліво - прймаєм, приймаєм, приймаєм. А ворожий танк виїжджає і нам в «бочину», наводчик кричить: «танк». Ну, я побачив теж той танк і зразу така ситуація була, що танк пушку на нас і зразу робить вистріл, а снаряд пролітає над головою», - пригадує військовослужбовець ЗСУ “Папік”.

Ту, першу зустріч - лобом у лоб із ворожим танком, зізнається “Папік”, запам'ятав на все життя. Напередодні, каже, незабутніх емоцій отримав - весь екіпаж. «Вже майже наближалися до цілі і тут бачимо на дорозі такий приход, ракета. Ми кричим: «Стій! Стій! Вова, стій!». А він... Ви розумієте, з сьомої передачі 42-ві тони важко зупинити», - пригадує «Назар» 

На прийняття рішення, аби зберегти побратимів та машину, зізнається “Мехвод”, мав  долі секунди. Вирішив спробувати «летіти», але без втрати таки не минулося – загубили погано причеплене відро. Попри пригоду дорогою, вони вчасно встигли вийти на ціль. «Ми їх відбили - стали в ряд - влупили там десь по 12 снарядів», - пригадують бійці.  

Той піхотний штурм рашистів, українські воїни зупинили. Та ситуація на ділянці поблизу автошляху Бахмут-Лисичанськ, залишається вкрай напруженою. Втім танкісти запевняють: мрію - заповітну, усього екіпажу, неодмінно перетворять на реальність.

«Повністю - весь кордон з Росією помалював би в синьо-жовтий колір і милував би ся, напевно щодня», - каже  військовослужбовець ЗСУ Володимир.

Читайте також:

На Київщині заарештували колаборанта, якого окупанти призначили "мером" Димера і сусідніх сіл

Киянин, який дивом вижив під час удару по столичному ТРЦ, переніс вже 8 операцію: він згадав пекельний день

На Київщині і зараз "загублені" росіяни здаються в полон, а на територіях виявляють все нові тіла вбитих ними людей