Юлія Качук виїхала з окупованого Маріуполя, де жила і працювала 15 років. Виїжджала двічі, востаннє у вересні. Остаточно залишилася жити у Прилуках, в місті, де вона народилася і де живуть її родичі. Зі зруйнованого Маріуполя Юля забрала домашніх тварин, покинути їх не могла. Вона розповіла, як живе місто зараз.

"Перше враження, коли ти в’їжджаєш в Маріуполь, то це страшне. Чорні будинки, їх просто нема, вони вщент вигоріли".

Юлія розповіла, зараз в місті працювали декілька магазинів АТБ. Продукти є, але ціни великі. Загалом люди в більшості працюють на розборах завалів, на прибиранні території. Каже, це бажання заробити, адже треба чимось годувати сім'ю. На розборах завалів люди в Маріуполі отримують тисячу рублів за зміну.

Сім'я, родом з Прилук, двічі змогла виїхати з окупованого Маріуполя

Близько 200 тисяч людей залишилося в Маріуполі. Хоч вони й тікали, зараз повертаються.

"Така ситуація, що нема куди дітися. Не у всіх є родичі на вільній території, не завжди це безоплатно чи дешево", — каже Юля.

Жінка разом з чоловіком працювали на хлібозаводі. Зараз від нього лишилися руїни. Жінка каже, від Азовсталі підприємство відділяв лише паркан.

Також за словами Юлії багато будинків залишилися без світла, води та газу. Ранок у людей починається з того, щоб піти розпалити вогнище і приготувати їжу. До будинку де раніше жила її родина три рази на тиждень привозили польову кухню, коли було тихо, возив Донецьк.

Вперше Юлія з чоловіком виїхали з Маріуполя у березні.

"Наш будинок недалеко від центру. Десь кілометр від драмтеатру і менше кілометру від центральних прохідних Азовсталі. З іншої сторони автовокзал. Ми потрапляли під роздачу з усіх боків. У мене з вікна було видно Азовсталь і, коли підлітає літак, мені було видно, як він скидає бомбу, як вона вибухає. Найстрашніші звуки для нас, для дитини, це звук літака. Ти розумієш, що зараз будуть прильоти, потрапляння. Будинок хитався не лише впоперек, а в довжину, усі 5 під'їздів. Це таке відчуття, коли тебе просто відкидає від стіни. Не було місця в Маріуполі, де не було могил. Майже в кожному дворі, майже кожен парк. Це просто виривалися траншеї, братська могила".

17 липня Юлія з чоловіком поїхали на окуповану територію знову, щоб поховати бабусю. Літня жінка померла ще 19 травня, за кілька днів її тіло забрали з квартири. Куди, окупаційна влада так подружжю і не повідомила. Сказали, такої жінки у базах нема. І таких випадків безліч, розповідає Юлія.

"Ми, в'їжджаючи в Маріуполь, проходили фільтрацію в Мангуші. Перевірка документів, телефону, контакти, фотографії. Взагалі, основне питання — на зв'язок із ЗСУ, чи є у вас родичі, чи знайомі в ЗСУ".

У вересні родина знову знайшла можливість виїхати з окупації. Зараз родина намагається влаштуватися в Прилуках. Повертатися в Маріуполь поки що не планують.

Детальніше дивіться у сюжеті:

Читайте також:

Тримав цивільного без води, їжі та з мішком на голові 4 дні: на Чернігівщині судитимуть російського військового

Джерело