Втім, з огляду на економічні труднощі, зокрема зростання цін на енергоносії, в європейських суспільствах лунають заклики зменшити підтримку України.

Поширюється хибна думка, що нібито підтримка України, а не агресія Росії, негативно впливає на добробут європейців. При цьому політична, економічна й військова допомога залишаються життєво важливими для України, особливо в умовах контрнаступу ЗСУ у війні, оголошення Путіним мобілізації в Росії та погроз світу ядерним знищенням.

Що можна зробити, щоб європейські суспільства продовжували виявляти підтримку і солідарність з Україною попри економічні труднощі, спричинені війною Росії?

Битва між телевізором і холодильником: як зберегти європейську підтримку України на тлі економічних труднощів – опитування експертів

Центр "Нова Європа" поставив це запитання європейським експертам. Відповіді публікуємо в рамках традиційної рубрики на ТСН.ua - "Нова Європа цікавиться".

Кілька ключових порад, які дали європейські лідери думок:

війна не повинна зникати з уваги громадськості, тож українцям варто докладати зусиль для того, щоб присутність України у медіа залишалась високою;

політикам, експертам та евакуйованим українцям варто робити жести вдячності та надсилати іноземцям сигнали, що їхня допомога має вплив;

громадянам ЄС потрібно пояснювати цілі Росії. Зокрема те, що країна-агресор свідомо намагається поставити європейські суспільства і економіки перед загрозами, а амбіції Росії не обмежуються Україною і спрямовані проти Заходу. Таким чином, економічні труднощі є наслідком агресивних дій Росії, а не самого факту війни.

Марсель Рьотіг, директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні

Опитування німецької "Forschungsgruppe Wahlen" громадської думки в середині серпня 2022 року вказує, що переважна більшість німців позитивно оцінювали військову підтримку України:

36% виступали за більшу підтримку;

35% – за продовження підтримки на чинному рівні;

і лише 22% хотіли меншої підтримки.

 

Відповідаючи на запитання, "чи має Німеччина продовжувати підтримувати Україну попри високі ціни на енергоносії", 71% респондентів відповіли позитивно, і лише 20% негативно.

Вирішальним чинником тут є схвалення з огляду на підтримку політичної партії:

75% - це прибічники Соціал-демократичної партії Німеччини (партії канцлера Шольца) і Християнсько-демократичного союзу (головна опозиційна партія);

70% ліберальної Вільної демократичної партії;

й аж 95% виборців Партії Зелених хочуть підтримувати Україну, навіть якщо економічні труднощі в Німеччині посиляться.

Серед виборців ультраправих і проросійської Альтернативи для Німеччини лише 18% підтримують Україну. Це свідчить про те, що більшість виборців від усіх демократичних партій виступають за підтримку України, навіть якщо це означатиме зростання витрат у Німеччині. Тому для України важливо, щоб війна не зникла з уваги німецької громадськості. Присутність у мас-медіа має залишатися високою. Крім того, також важливо надіслати людям у Німеччині сигнал, що їхня допомога має вплив, і тому її важливо продовжувати. Жести вдячності, висловлені як українськими політиками, так і експертами та українцями в Німеччині, дають німецькому народу відчуття, що їхня підтримка є правильною, й тому має тривати, навіть якщо економічна ситуація стає важкою.

Найголовніше - позитивне формулювання. Поясніть, що конкретно означала військова допомога з боку Німеччини, який вплив мала відмова від "Північного потоку-2", що стало можливим завдяки німецькій макрофінансовій допомозі тощо.

Роланд Фройденштайн, віцепрезидент GLOBSEC, Бельгія

По-перше, ми повинні усвідомити, що більшість тих, хто виступає за умиротворення Росії, не фінансуються путінським режимом, але вони вважають, що діють у найкращих інтересах своїх країн. Тому ця дискусія має бути про те, що є найкращим для Європи, а не про те, хто є чи не є агентом Путіна.

По-друге, ми повинні відзначити екзистенційну зацікавленість західноєвропейських держав-членів ЄС у перемозі України та поразці Росії. Треба рішуче пояснювати величезну шкоду від тріумфуючої Росії, повністю дестабілізованої України, посилення правління Путіна й передбачуваної подальшої агресії. Не менш важливо наголошувати на перевагах повернення до стабільної, демократичної та процвітаючої України. Ці довгострокові розрахунки допоможуть применшити можливі втрати на тлі допомоги Україні в очах західних громадян. А серед цих втрат і вищі ціни на енергоносії, і більші витрати на оборону та скорочення торгівлі. Потрібно реалістично протистояти страху постати перед ядерною війною з Росією.

По-третє, ми маємо постійно працювати над єдністю Заходу. Відверто егоїстичні уряди, такі як угорський, мають бути піддані остракізму, а нерішучі, як німецький, потребують постійного підштовхування з боку своїх сусідів і союзників.

Хто повинен все це робити? Не лише уряди, а й політичні партії, аналітичні центри та фонди, неурядові організації, а також видатні особи: громадянське суспільство в найкращому вигляді.

Крісті Райк, директорка Естонського інституту зовнішньої політики

Вся Європа по-справжньому захоплюється хоробрістю українців. Україна досягнула успіху у формуванні наративів про війну в європейських суспільствах і може розвивати цей успіх, оскільки політичний та соціально-економічний контекст в ЄС стає дедалі складнішим. Необхідно пояснити людям в ЄС, що їхні економічні та енергетичні проблеми не можна вирішити, просто скасувавши санкції або припинивши підтримку військових зусиль України. Позбавлення енергетичної залежності від Росії та допомога Україні у протистоянні російським імперіалістичним амбіціям є необхідними для створення стійкої безпеки в Європі.

Підтримуючи Україну, ми захищаємо себе. Україна є частиною Європи. Звичайно, вирішальну роль у донесенні цього повідомлення до громадян повинні відігравати політичні лідери держав-членів ЄС, але й комунікація з боку українців також є дуже важливою.

Україна та ЄС повинні рухатися вперед до трьох основних цілей: перемога у війні, відбудова та вступ України до ЄС. Важливо, щоб Україна чітко продемонструвала свою рішучість рухатися вперед за всіма трьома напрямками пліч-о-пліч і шукати синергію між цими трьома процесами. Наприклад, антикорупційні заходи та енергетичний перехід є важливими для кожної з трьох цілей. Обидва є необхідними для безпеки та стійкості, ключовими питаннями в процесі відбудови та важливими умовами для членства в ЄС.

Йос Боонстра, старший науковий співробітник Центру досліджень європейської безпеки, Нідерланди

Буде складно зберігати пріоритетне місце України в порядку денному ЄС. У той час, як підтримка залишається високою, увага до війни зменшується. На думку спадають два механізми підтримки України на високому рівні.

Українські біженці в ЄС є важливою перевагою для подальшої європейської підтримки України. Ті, хто досі перебувають в ЄС, швидко інтегруються. На роботі чи в громаді вони обговорюють ситуацію в Україні зі своїми польськими, нідерландськими та іспанськими колегами, а їхні діти роблять те саме в школі. Україна також може використовувати біженців, що повернулися, визначивши їх як "цивільних послів". Ці колишні біженці можуть підтримувати зв’язок із громадою тієї країни, яка їх приймала, і таким чином неформально підтримати увагу до України.

Іншим більш безпосереднім варіантом може бути проста публічна кампанія із розміщенням взимку на рекламних щитах написів на зразок "Сім’я X дякує сім’ї Y за гостинність минулого року", щоб також нагадати людям про війну, що триває.

Україна була активним учасником програми ЄС "Східне партнерство", зокрема на рівні громадянського суспільства. Зараз час отримати вигоду від цієї довгострокової інвестиції в розвиток тісних зв’язків між країною-членом ЄС та українським громадянським суспільством. Які спільні проєкти могли б бути розроблені неурядовими організаціями, правозахисниками, аналітичними центрами та університетами, що б охопили ширші верстви населення в ЄС (а не в країнах Східного партнерства)? Ккрім цього, тісні зв’язки між громадянським суспільством держав-членів ЄС та України можуть бути використані для посилення обміну між людьми через робочі візити, стажування/стипендії та культурні обміни українців до ЄС і, сподіваємося, в зворотному напрямку так само: аби громадяни із Західної та Центральної Європи могли прибувати до безпечних регіонів України.

Д-р Роб де Війк, засновник HCSS і професор міжнародних відносин Лейденського університету, Нідерланди

Вирішальним викликом для західних суспільств є інфляція, спричинена дефіцитом енергоносіїв. Санкції ЄС і REPowerEU (план ЄС щодо швидкого зменшення залежності від російських енергоносіїв – ред.) спрямовані на створення геополітичних важелів впливу на Росію шляхом зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв, мали зворотний ефект. Навіть якщо енергопостачання не буде проблемою майбутньої зими, збитки, завдані економічному зростанню, інфляцію та народну довіру до урядів не можна буде легко виправити.

Це підсилюється також тим фактом, що прикладів успішних спроб зупинити воєнний авантюризм за допомогою санкцій немає. Крім того, через десятиліття бюджетних скорочень, європейці мало що можуть зробити у військовій сфері. Економічна допомога великих європейських держав зайшла в глухий кут у серпні 2020 року. Підтримку надають переважно США, Велика Британія та скандинавські країни.

Політична та суспільна солідарність з Україною залишається сильною, але вона не має великої цінності, якщо її не підкріпляти значною військовою та економічною допомогою. На практиці підтримка буде надаватись тоді, коли війна перейде в нову фазу (з оголошенням Путіним мобілізації в Росії та прямі ядерні погрози світу, можна вважати, що це вже сталося – ред.). Якщо цього не станеться, то політики повинні будуть пояснити, чому ця війна важлива для Заходу. Найпотужнішим аргументом є те, що Путін проводить ревізіоністську та

Джерело