Фітнес-тренерка Вероніка Заярська із Миколаєва переїхала до Тернополя через війну. Тут знайшла роботу. У вільний час волонтерить і проводить благодійні тренування, щоб зібрати кошти на потреби свого рідного міста та ЗСУ.

У рідному Миколаєві жінка працювала фітнес-тренеркою у місцевому спортивному клубі. Мала щільний графік роботи. Проживала з чоловіком у власній квартирі. Жінка прокинуась 24-го лютого прокинулася від вибухів о 5 ранку. У перший день переховувалася із чоловіком у підвальному укритті. Через якийсь час вирішили ховатися у підвалі в будинку батьків Вероніки. Там провели два тижні.

"Ми жили – я, чоловік, мама, тато та три котики. Ми всі з’їхалися в однокімнатну квартиру, бо там був підвал одразу з виходом. Не треба було виходити на вулицю. Вночі у нас були ввімкнені Telegram-канали в телефонах. Ми читали там про ракети. Ми були готові, що російські війська зайдуть у Миколаїв кожної миті. І на другу добу російські танки зайшли в Миколаїв. Їх зупинили та ліквідували, але вони були в місті", – каже жінка.

Фітнес-тренерка із Миколаєва проводить благодійні тренування в Тернополі

Тато Вероніки, який працював водієм пасажирських перевезень, запропонував їм виїхати у безпечніше місто. Спочатку переїхали у Вінницьку область до родичів. У селі прожили півтора місяця та повернулися додому. На той час у Миколаєві уже не було води. Після цього батько запропонував переїхати на захід України.

"Він сказав шукати житло у Тернополі, або Львові. Я обрала Тернопіль, бо це ближче до Миколаєва. А мама залишилася вдома, сказала, що їй так комфортніше, та й житло потрібно було шукати. А на оренду житла були потрібні великі гроші. Це дуже важко, коли розумієш, що у тебе є квартира, а ти маєш ще одну знімати. І не через те, що тобі так захотілося, а через обставини. Зараз я сподіваюся, що з нашими квартирами усе буде добре, але є велика імовірність обстрілів та нападу на місто. Окрім того, води у Миколаєві немає, каналізаційні системи вже не справляються. Також побутові прилади – бойлер, колонка, посудомийка та пральна машина виходять із ладу. Тому, мабуть, треба почекати звільнення Херсону і можливо тоді покращиться ситуація з водою у Миколаєві. Зараз місто тримає велику оборону", – каже Вероніка.

У Тернополі Вероніка одразу почала шукати роботу. Хотіла влаштуватися тренеркою у спортивному клубі, але вони на той час уже не працювали. Лише наприкінці червня побачила оголошення про вакансію фітнес-тренерки.

"Я маю стречинг зранку, але о цій порі чомусь немає попиту. А ввечері дівчата займаються фітнесом. Мені дуже подобається моя робота і я радію, коли бачу щасливі очі дівчат, які бачать зміни у своїй фізичній формі та емоційному стані. Психологи радять робити розрядку за допомогою спорту. Я розумію, що зараз дуже складно з фінансами, тому рекомендую усім вдома самостійно займатися по 15 хвилин гімнастикою, чи іншими простими вправами", – розповіла Заярська.

Із квітня жінка проводить онлайн-тренування, а частину прибутку відправляє миколаївським волонтерам на потреби прихистку для тварин, який тривалий час був під обстрілами.

"Влітку я проводила благодійні онлайн-тренування у Тернополі разом із громадською організацією "Звільнення з полону". Усі гроші ми відправляли на потреби ЗСУ. Я роблю звіти перерахунків і зберігаю їх в Інстаграмі, щоб можна було побачити усім. Це такі маленькі справи, які я завжди роблю від душі. Нам треба зустрічати наших хлопців із фронту щасливими та красивими", – розповіла Вероніка.

Вероніка Заярська впевнена у перемозі України та вірить, що незабаром повернеться до рідного Миколаєва.

Читайте також Харків’янка перевезла власний бізнес до Тернополя

Джерело