Звільняв Чернігівщину і Лиман, але загинув на Луганщині за два дні після свого 46-го Дня народження. 18 листопада Білопілля попрощалося зі своїм захисником – старшим водієм-гранатометником Олександром Матюхою.
Чоловік пішов добровольцем у військо 24 лютого.
Однокласник загиблого – Ігор Приходько – говорить, що Олександр Матюха з дитинства дивував однолітків своєю неординарністю.
"На той час, коли іще нас навчали історії України, яка нам була нав’язана Радянським Союзом, він все ж таки дивився вже на погляди Степана Хмари, Чорновола і цікавився їхніми думками з цього приводу. В нього тоді був значок – тризубець, який тоді вважався націоналістичним символом. Він давно сформований патріот, я так скажу", –говорить чоловік.
Побратим загиблого Олександр Галицький каже, що служив з Олександром Матюхою у прикордонній службі, коли відбувся повномасштабний наступ Росії. "Плигнув до прикордонників у машину і пішов служить у прикордонні війська", - говорить він і додає, що у 81-ій бригаді він опинився, бо хотів потрапити в підрозділ сина, який в той час був на передовій. Не судилося. У день поховання сина, Данила Матюху, відпустили з фронту попрощатися з батьком.
Олександр не потрапив на службу до підрозділу сина. Командування відпустило з фронту Данила Матюху попрощатися з батьком. "Що казати, батько мій загинув героєм, я відчуваю за нього тільки почуття гордості і любові", - говорить він.
"Він був самим кращим батьком, самим кращим чоловіком, такого як він, ніколи не було, повірте, він був нашим повітрям, це було наше життя, він був щедрим, він допомагав усім. Я не знаю, що сказати, це така втрата, це просто не передати словами, стільки друзів у нього було, це втрата життя просто-напросто", - говорить дружина загиблого Тетяна Матюха.
Альбіна Мітюн говорить, що служила з Олександром у міліції. "У 2001 році він був інспектором кадрового забезпечення Білопільського відділення поліції, він нас приймав на роботу. Добра, чуйна людина. Завжди відгукувався, завжди допомагав молодим співробітникам", - згадує вона.
Після міліції Олександр Матюха пішов працювати інспектором до Державної екологічної служби, говорить його колега Наталія Новак. І позивний у війську взяв – "Еколог".
"Визволяв Чернігів, брав участь у боях, потім повернувся на Сумщину, стояв тут, на нашому прикордонні. А потім прийняв рішення відправитися у 81-шу окрему десантно-штурмову бригаду. Він воював на Донецькому напрямку, в основному. Дуже радів, коли їм вдалося визволити Лиман. Він нам присилав фотографії і відео", - розповідає Наталія.
На одному з відео Олександр Матюха ділився новинами з передової з колегами по екологічній службі.
Наталія Новак говорить, що 5 листопада вони привітали Олександра з Днем народження, а через два дні зв’язок з "Екологом" зник.
"Ми дізналися, що він з того дня почав вважатися безвісти зниклим. Його лише через кілька днів змогли забрати. Наскільки мені відомо, їхня група потрапила під артилерійський обстріл. Він такий був відчайдушний, але при цьому, дуже спокійний, виважений, розсудливий", - згадує Наталія Новак.
Після громадянської панахиди містяни провели труну з тілом свого захисника до центрального кладовища Білопілля.
Що відомо У вересні 2020 року Олександр Матюха, як інспектор Державної екологічної служби, виявив незаконне видобування корисних копалин в селі Степанівка, тоді ще, Буринського району, що призвело до порушення екосистеми річки Чаша. На підставі зібраних ним матеріалів було відкрите кримінальне провадження. За наявними тоді даними, роботи проводили фірми, які належали голові Буринської територіальної громади Віктору Ладусі.Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
Джерело
