А це ж не просто якась світська дурня чи психологічна девіація першої особи. Це заборонена в РФ тема, про яку навіть думати – вселенська крамола.

Але оточення, думаю, в курсі його нетипової поведінки. І після повалення режиму ми дуже багато дізнаємось. Дуже. Особливо щодо теми «Путін та діти».

В червні 2006 р. Путін, виходячи з апартаментів, підійшов до групи дітей, які оглядали Соборну та Іванівську площу біля Кремля. Діти були на екскурсії та приїхали з Коломни, звісно, побачили і оточили майбітнього воєнного злочинця.

Під час спілкування із 5-річним Микитою Конкіним Путін несподівано задер на хлопчику майку і відобразив поцілунок просто на його голому животі.

Група фсбшників та політтехнологів змушена була місяцями працювати над очищенням інфопростору від ідей та роздумів щодо інтерпретації неприроднього вчинку.

Була запущена робоча версія про безмежну любов Путіна до дітей. Тоді ж для перекриття історії із збочинням вмонтували фрази від бабусі дитини про те, що «поцілунок у животик – це батьківський, земний жест. І те, що сталося між нашим Микитою та Путіним, – не інакше як знамення згори».

Більшість адекватних та іменитих спеціалістів-психологів були тоді іншої думки.

Але тепер, думаю, спіраль розплати починає справедливо розкручуватись. Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан повідомив, що є переконливі докази, які свідчать, що Путін несе пряму відповідальність за незаконну депортацію українських дітей з окупованих районів України.

«Ми не можемо допустити, щоб з дітьми поводилися так, ніби вони є військовою здобиччю», – заявив Хан.

Джерело