“Росіяни цінують техніку, для нас найбільша цінність — люди”. Так про головну відмінність у роботі російських та українських екіпажів БпЛА розповідає командир підрозділу аеророзвідки Олександр на псевдо “Єнот”. Він родом з Костянтинівки, до війська потрапив у 2016-му році і зараз боронить свою землю на Донеччині. Займатися саме аеророзвідкою почав за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Суспільне Донбас розпитало Олександра про тонкощі його роботи, чому зараз навчають аеророзвідників, як працюють оператори БпЛА в дощ та чи зможуть дрони замінити піхоту.
Як змінилось використання аеророзвідки — на початку вашої служби та зараз?
— У 2016-му дрони були виставковим експонатом для комісій, які приїздили. Ми їхали на полігон, наприклад, запускали. І “великі дядьки” кивали головами, казали: круто, що у вас все працює. І на цьому все завершувалось. От і вся роль дрона в армії.
Зараз це — бойова зброя. Я навіть не скажу, що важливіше: якась артилерійська гармата чи екіпаж дрона. Я поставлю на екіпаж дрона.
Які особливості роботи сучасної аеророзвідки?
— Ця робота складає 30% успіху будь-якої військової операції. Тому що 99% оперативної розвідувальної інформації зараз надходить через БпЛА. Вони ж не тільки “бачать”, на них можна вішати і акустичні установки для збору інформації, й інші системи розвідки.
В мене є екіпажі — бойові злагоджені команди, які виїжджають на бойові завдання. Екіпаж виїжджає “на точку”, чергує. Якщо знаходить ціль, він передає її нам, і ми її вражаємо. Якщо в екіпажу є можливості та засоби, якими він може вразити цю ціль, він виходить на бойове завдання і вражає ціль сам.
Відповідно, у нас універсальна “спецура”, яка може виконувати будь-які задачі на фронті.
Дуже був цікавий момент, коли до нас майже в тил заїхав танк, і був випадково виявлений. Екіпаж просто повертався з виїзду, і практично у тилу вирішили підняти “пташку”, щоб перевірити обстановку. Це було у Пісках. А ситуація на фронті дуже динамічна була на той момент.
Вони просто підняли “пташку”, і в сусідній посадці побачили ворожий танк. Цей танк ми спалили приблизно за 10 хвилин. Нас спершу насварили, потім нагородили, потім знову насварили.
Робота — небезпечна. Оператор БпЛА, екіпаж, який супроводжує БпЛА, — це завжди пріоритетна ціль. Артилеристи, піхотинці працюють з укриттів. Екіпаж БпЛА не може собі дозволити щоразу працювати з укриття. Якщо їх помітили — їх знищать.
Тому скритність, способи маскування — це перше, що ми “вбиваємо” на наших уроках.
"Оператор та екіпаж БпЛА — це завжди пріоритетна ціль, бо вони не можуть дозволити собі працювати з укриття".
Яку найбільшу ціль знищували?
— Це нафтобаза, яка горіла сім днів. І, знаєте, коли пів неба затягнула хмара, мені на серці так гарно було.
Спершу було моторошно, тому що мої завдання — це, по суті, знищення супротивника. Але коли почали гинути мої друзі, я для себе вирішив, що це правильно — захищати свою землю, захищати своїх близьких.
Чи впливає погода на роботу з БпЛА?
— Вночі ми літаємо на тепловізорах, в туман ми літаємо на тепловізорах, якщо йде дощ — ми теж літаємо на тепловізорах. Якщо дуже погана видимість, ми сядемо, перечекаємо і злетимо на тепловізорі.
Мислення аеророзвідниківЯк працює російська аеророзвідка?
— Вони її активно використовують. Але до нас періодично потрапляють їхні методички щодо навчання, боротьби з нами як з їхнім супротивником.
І я можу сказати, що найближчі десять років вони до нашого рівня не піднімуться. У нас інше мислення. Ми використовуємо цю техніку нестандартно.
У них визначено, що екіпаж робить те, що йому наказав старший. Наш екіпаж працює не так. Ми ставимо йому сектор розвідки. Ми навіть не знаємо, з якої точки він буде злітати. Він може з однієї точки злітати, може — з іншої. Головне, що він виконує свою роботу.
Командири екіпажу — це люди, які вміють думати, мислити в бойовій ситуації, вміють командувати в бойовій ситуації. У них — поклоніння чинам возведене в якусь, мабуть, релігію в армії.
Я дивився багато репортажів про їхню роботу БпЛА. У кожному репортажі, всюди робиться акцент на “диспипліні”. А насправді дисципліна — це, в першу чергу, повага до командира і виконання його наказів, а не підлабузництво.
Ворожі дрони — вони інші. В них немає середнього ланцюжка виявлення. А в нас для кожної області виявлення є свій дрон.
У нас є екіпажі, які працюють на “Мавіках” (безпілотники Mavic ), — вони для ближнього виявлення піхоти, просування техніки. Є екіпажі, які працюють на більш дорогих, більш дальніх БпЛА, що для середнього кола. Є так само для дальнього кола інші БпЛА. У нас є певні категорії людей, які працюють з певною технікою. Вони навчаються і роблять це віртуозно.
А їм дали одну техніку, і вони її використовують і на ближні відстані, і на дальні. Для них це настільки велика цінність, що втрата техніки б’є по їхній армії.
Це насправді доволі розповсюджена проблема. Навіть своїми снарядами ми примудряємось іноді збивати власні дрони: оператор хоче показати кращу, більш “яскраву” картинку. Він знижується і прилітає, наприклад, уламок.
Ми не підемо на територію, спірну з супротивником, де оператор буде в небезпеці, щоб забрати збиту “пташку”. А скільки ми знищили противника за цим заняттям — навіть важко підрахувати. Вони так бояться якоїсь відповідальності за цей збитий дрон, що йдуть на територію, яка прострілюється, і намагаються його знайти. Ми в цей момент їх знищуємо.
"Мені простіше попрощатися з цим дроном, ніж наражати екіпаж на небезпеку. Не буде дронів — будемо бити їх артилерією за допомогою спостережних пунктів. Не буде "СПшек" — будемо бити їх артилерією, та хоч за допомогою гадання на картах. Ми знайдемо як їх бити. А людей де ми ще знайдемо? Люди — це цінність. Найбільша в нашій армії".
Психологія аеророзвідниківЯк готують аеророзвідників?
— Два тижні тривають курси, щоб людина могла нормально поводитися з дроном: піднімати його, опускати. Кілька місяців триває психологічна підготовка, напрацювання навичок професійного пілота, який може під будь-яким РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби, — прим.) літати, незалежно від того, що використовує противник.
Один з моїх розвідувальних екіпажів накривають якоюсь артилерією. Люди настільки професійні, що вони під цим вогнем піднімають дрон, щоб подивитись, звідки по них стріляють. І знаходять “виходи”. І ми знищуємо тих, хто їх придушує. Щоб досягти такого рівня психологічної підготовки, потрібен час.
Не має бути “молодого куражу”, тому що кожен свій крок треба обдумати. Це дуже небезпечна і відповідальна робота. Всьому іншому ми можемо навчити.
У нас багатий досвід, досить багато виконаних завдань. Відповідно, велика, багата школа. Тут насамперед мають значення особисті якості людини: чи здатна вона працювати в таких складних умовах.
"У нас були військовослужбовці, які “ламались” після другого-третього бойового виходу. Були ті, хто відсіювався просто з особистих причин. Ті, хто залишився, — це золота еліта армії".
Чи зможуть дрони замінити піхоту?
— В цьому контексті йде мова не лише про літаючі дрони, а ще про роботів, які несуть на собі кулеметне озброєння, загороджувальні мінні дрони. Таке буває. Але, скажу вам по секрету, людей не замінить жодна машина.
Без нашої піхоти України б не було. Піхота — основа армії. Ми робимо дуже важливу роботу, вони роблять не менш важливу роботу.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Джерело
