У стабілізаційному пункті, що знаходиться на Запорізькому напрямку поруч із фронтом, медики цілодобово рятують життя як військових, так і цивільних, котрі відмовляються виїжджати до більш безпечних місць.

Журналісти Суспільного побували у цьому стабілізаційному пункті.

Тут працюють медики лікарсько-сестринської бригади. Хірург Ігор Бєлкін розповів, що до повномасштабної війни працював завідувачем загальнохірургічного відділення Оріхівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування та не мав досвіду роботи саме з бойовими травмами:

“У нас аграрний, сільськогосподарський регіон, до нас надходили з травмами внаслідок там дій сільськогосподарських авто, сівалок, когось поранило, десь якісь ДТП були, з траси привозили, то з травмами ми були знайомі”, — розповідає хірург.

Після 24 лютого колектив Оріхівської лікарні пропрацював в посиленому режимі ще декілька місяців.

“Як ми називали, запах війни, це коли суміш запаху крові, запаху паливно-мастильних матеріалів, запаху пилюки і це йде такий характерний-характерний запах і всі відмічали, і дали йому спільну назву — “запах війни ”, — зазначає Ігор Бєлкін.

Згодом персонал евакуювався, а Ігор приєднався до військових хірургів у стабілізаційному пункті поблизу передової. Він єдиний з цивільних лікарів, хто лишився з військовими медиками. Згадує:

"Я тоді залишився, вирішив, скажімо так, загально, якщо не ти, то хто. От... якщо ЗСУ, будуть виїжджати всі в безпечні місця...".

Військовий хірург Денис Гуліда на фронті з 2014 року. Каже, працювати з характерними травмами у військових чи цивільних звична справа. Згадує, після закінчення Національного медичного університету імені Олександра Богомольця вступив до військової медичної академії, а далі до лав ЗСУ. Зараз разом із колегами рятує життя військових на запорізькому напрямку. Денис каже, що надання допомоги у військовій хірургії відрізняється від цивільної.

“Іноді це і спокійний день, іноді дуже важкий, насичений день, але приходиться тут працювати постійно, бо ситуація на фронті, як ви і самі розумієте, може змінюватися стрімко і відповідно до цього, треба бути готовими до таких подій”, — розповідає Денис Гуліда.

Стабілізаційний пункт для лікарів став другим домом, адже знаходяться в ньому цілодобово. У пункті є реанімації, операційні та інші палати, а також все необхідне обладнання. Перебоїв з поставкою медикаментів немає, розповідають лікарі.

"Ми тут звісно можемо врятувати життя, але якщо ситуація не загрожує безпосередньо життю, то евакуюємо пацієнта в той заклад, де більш безпечно, в більш тиловий. Особливість в чому, тут в будь-який момент може бути масове надходження травмованих і чим швидше ми звільняємо ресурси — людські ресурси, приміщення, обладнання, щоб постійно бути на готовності”, — розповідає завідувач загальнохірургічним відділенням Ігор Бєлкін.

Ігор Бєлкін розповів, що їхній стабілізаційний пункт зазнавав обстрілів російських військових. Попри це, каже Ігор, роботу не припиняли:

"Після обстрілів всі вікна були знищені, рами повиривало, штукатурка обсипалася. Тут все прибрали, обладнання перемили, поремонтували і через декілька годин операційна знову функціонувала”.

На випадок обстрілів та задля безпеки медпрацівників і пацієнтів, а також безперервної роботи — обладнали бліндаж.

“Обладнали на зиму буржуйку, опалення. Зверху в три накати деревини, підлога, у нас заведена електрика, яка працює від мережі, і від генератора, заведений кабель з інтернетом зі старлінку, з вайфаєм на той випадок, коли тут немає світла і бувають обстріли і GSM сигналу, і щоб тримати якийсь зв'язок, то потрібно через роутер, вай-фай. В принципі, цього достатньо для того, щоб перечекати артилерійський обстріл, який іноді трапляється тут і продовжувати виконувати роботу, яка покладена на нас", — розповів хірург Ігор Бєлкін.

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

Джерело