Пишуть ікони на полотні, дереві, камінні й навіть на старих гірських лижах: на Житомирщині у Ружині священнослужитель Української Греко-Католицької Церкви навчає дітей цієї непересІчної справи. Як діти малюють ікони, бачили кореспонденти "5 каналу".
16-річна Дар'я працює над іконою святої сім’ї. Каже, залишилося доробити деталі – обличчя, елементи одягу і фону. Дівчина вже написала кілька Образів різних святих. Готові вироби освячує у храмі. Нещодавно одну з ікон подарувала мамі.
"Я не знала, що вмію малювати фарбами. Мене запросили, я почала ходити, мені це так сподобалось і я вже вирішила, що буду писати ікони. По деталям, потрошку виходить. Але це багато часу треба. Є хто швидше, я довше обираю, пишу ікону довго", – каже учениця іконопису Дар'я Семенюк.
Ідея іконопису у священика Івана Стефанишина виникла від початку бойових дій на сході, щоб відволікти дітей від страху і стресу. Відтоді почала формуватися своя школа, де нині навчаються понад півсотні дітей різного віку.
"Іконопис – це є можливість, коли дитина доторкаючись до мистецтва як іконопису, може говорити і виявляти те, що має у серці через фарби, композицію, сюжет, все, що в неї є і тим самим отримувати мир і спокій у своєму серці", – пояснює священик УГКЦ Іван Стефанишин.
Наставляє учнів сам священник. Деякі діти, поки не прийшли до школи, взагалі малювати не вміли. Серед них 10-річний Валерій.
"Це моя найперша ікона ангел охоронець. Спочатку я перемальовував з паперу на папір. Своїми руками. А потім перебивав на це полотно", – розповів учень школи іконопису Валерій Кліпаченко.
"Спершу треба малювати олівцем, а потім розмальовувати. Чи допомагав хтось придумати як це буде виглядати – отець Іван дав пару листочків з малюнками, я вибрала цей", – зазначила учениця школи іконопису Аня Кутня.
У класичному варіанті ікони пишуться на липових дошках. Діти ж вчаться працювати як на дереві, так і на тканому полотні чи папері.
"А ми виходимо з різних підручних деколи засобів. Наприклад ця дуже цікава дощечка складається з багатьох частинок, вона в первинному призначенні виготовлена для гірської лижі, яка в своїй суті є дуже міцною", – розповідає священик УГКЦ Іван Стефанишин.
Пишуть ікони і на камінцях. Цю річкову гальку для ікОнопису отець Іван привіз зі Львівщини, звідки родом.
"Ностальгійно мене до свого батьківського дому приводить. Але разом з тим камінь – це завжди така символіка чогось міцного, незламного як і наш український народ", – каже священик УГКЦ Іван Стефанишин.
Не всі учні школи могли собі дозволити придбати матеріали для іконопису. Ці витрати взяв на себе благодійний фонд "Карітас-Бердичів". Тепер іконописна школа стала особливістю Ружинської громади, вважають у сільраді.
"Дуже добре те, що у нас є такий гурток, який прививає саме добро, віру, культуру ще з раннього дитинства. В дітей завжди горять очі, вони проводять неодноразові виставки, тут зацікавлені не лише діти, а й самі батьки", – зазначає голова Ружинської селищної ради Людмила Біляк.
Найбільш вдалі роботи учасники іконописної школи освячують і дарують військовим, які захищають Україну від окупантів.
Юлія Сінєльнікова, Віталій Сінєльніков, Житомирська область, "5 канал"
Дивіться також відео: ПАРЄ та ООН беруться за повернення депортованих з України дітей. Олексій Гончаренко.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Джерело
