Ми є свідками цифрової диктатури; станом на 8 червня 2021 року можемо почути багато цікавої інформації; це стосується не лише українських політиків, але й українських бізнесменів; українські дипломати зробили максимум у цій ситуації; відбуватиметься досить значне протистояння між США та Китаєм.

Експерт-прогнози на 2021 рік

• Вітаю всіх, хто разом з нами на Politeka, сьогодні мій співрозмовник канд. юрид. наук та член Аспенклубу Андрій Андрейків.

Пане Андрію, ви вже вдруге у нашій студії. Теми, на яких наголошували раніше, були досить резонансними. Пригадаю що влітку, коли ми спілкувалися, ви критично висловлювалися щодо Будапештського меморандуму, а восени президент Зеленський у межах загальноукраїнської акції всенародного опитування «П’ять запитань від Президента Зеленського» вніс це питання на всенародне обговорення. Ми також говорили про вибори президента Білорусі і президента США. Зокрема, в Білорусі продовжуються протести, а у США були свідками штурму капітолію. Яким буде цей 2021 рік з огляду на непростий перебіг 2020 року?

• Події, які розвиватимуться цьогоріч, є продовженням процесів, розпочатих не лише в 2020 році, а набагато раніше. Чого бракує сьогодні в політиці та економіці? В Україні бракує якісної аналітики. Мало хто вміє бачити цілісно, а в певних масмедійних фактах помічати тенденції, які безумовно сформують напрямні майбутніх подій.

З одного боку, ми вступили в епоху постправди, коли головне завдання масмедіа – породження емоцій, а не думок та ідей, а, з іншого боку, ми є свідками цифрової диктатури, і підтвердженням цього факту є від’єднання президента США від Twitter зі 100 млн підписників. Це безпрецедентний випадок в історії застосування ІТ-технології, коли певного користувача можуть від’єднати від Twitter, зважаючи на його приватні переконання не за рішенням суду, а за рішенням ради директорів певної компанії. Основною тенденцією, яка матиме негативні наслідки для нашого сьогодення є те, що завданням політики і політиків є породження емоцій, замість того, щоб приймати рішення. Сьогодні спостерігаємо, як короткострокові тренди впливають на рейтинги, формуючи певні рішення для суспільства. Окрім цифрової диктатури, іншими ризиками є посилення протистояння між США і Китаєм як двома найбільшими не лише економіками світу, а представниками двох різних світоглядних позицій – філософії Заходу та Сходу.

Ситуація в світі: аналітичні штрихи

• П. Андрію, зокрема, ви говорили про аналітику. Особисто також стикаюся з тим, що бракує якісної аналітики. Щоб сприймати реальність, аналізувати процеси, які відбуваються у світі, потрібна якісна аналітика. Ви особисто якими джерелами послуговуєтеся?
• Сьогодні головне завдання роботи з інформацією – необхідність відмежування фейків від правдивих фактів. Завжди раджу і своїм дітям, і знайомим подивитися фільм «Праведник: Великий зрівнювач» з Дензелом Вашингтоном, який, будучи викладачем у коледжі, готує команду темношкірих студентів до змагань у диспуті з одним з провідних американських університетів. Він навчає алгоритмічної моделі, як потрібно будувати своє судження: 1) яке ваше головне твердження; 2) який ваш аргумент, щоб підтвердити це твердження; 3) хто ваше джерело цього аргументу. Якщо почнемо аналізувати джерела інформаційного простору, помітимо їхню низьку якість, які переважно породжують емоції. З’явилася і значна кількість фахівців з маніпуляції інформаційним простором.

Як на мене, найбільшим ризиком інформаційного супроводу процесів, що відбуваються, є поява значної кількості авантюристів з кримінальним минулим у вищих ешелонах влади.

• Про кого йдеться?
• Сьогоднішні події в Україні мені нагадують події Французької революції 1789 р. Штурм Бастилії – історична подія, яка змінила політично-економічну ситуацію не лише Франції, а й усієї Європи. Цьому передували дві визначальні події, про які не часто згадують, однак вони вплинули на історію Франції, зокрема керівництво Людовіка ХVІ і його дружини Марії-Антуанетти. Допустивши до свого двору ненадійних людей авантюрного типу, зазначені керівники держави зризикували своєю політичною кар’єрою і навіть життям.

Тож пригадаю ці дві історії, які змінили світовий перебіг подій. Перша – історія з намистом королеви Марії-Антуанетти, а друга – це так звана «клятва в залі для гри в м’яч». Між цими історіями проведу паралель.

Історія з намистом королеви – класичний приклад, який до сьогодні вивчають у курсі криміналістики на юридичних факультетах європейських вишів.

• А у нас вивчають?
• На жаль, в Україні ні студенти, ні викладачі, ні політики не звертають уваги на минуле, хоча все нове в цьому світі – це добре забуте старе.

Марія-Антуанетта мала придворну даму Жанну де ля Мотт Валуа, яка мала доступ до її двору, обслуговувала її особисто. Але Жанна де ля Мотт мала знайомства з кардиналом Луї де Роганом. Він признався графині де ля Мотт у тому, що має ціллю свого життя отримати прихильність Марії-Антуанетти. За невеликі гроші де ля Мотт взялася влаштувати зустріч кардинала де Рогана і Марії-Антуанетти. Будучи людиною авантюрного типу вона запрошує одну з модисток, яка за антропологічними даними була дуже схожа на Марію-Антуанетту, переодягає її в одяг королеви і приводить у сади Версальського палацу. З іншого боку вона заводить графа кардинала де Рогана. Лже-Марія-Антуанетта ставить де Рогану завдання придбати намисто, яке було надзвичайно дороге на тоді і належало відомим паризьким ювелірам. Де Роган, маючи на меті догодити королеві, підписав документ, що він буде поручителем і оплатить вартість намиста. Ювеліри мали передати Марії-Антуанетті дорогоцінне намисто, вартість якого сягала 1 млн 300 тис. дол. Для порівняння знаємо, що Франція продала штат Луїзіана, який не є Луїзіяною в теперішніх вимірах, за 1 млн 500 тис. дол. На тодішній території Луїзіани сьогодні розташовані 15 штатів. Тому вартість намиста у грошовому еквіваленті відповідала купівлі території одного штату США.

Почалися революційні заворушення. Ювеліри, не отримавши усієї суми, прийшли до короля Людовіка ХVІ і хотіли з’ясувати, коли буде закрита справа. Отримавши свої кошти, Людовик ХVІ з подивом дізнався, що його дружина придбала настільки цінне майно, тому звернувся за поясненнями до неї. Відповідний шок виник і в Марії-Антуанетти, тому що вона нічого не знала про купівлю намиста поза її плечима від імені псевдокоролеви Франції. Питання вже не можливо було приховати, воно стало публічним. Марію-Антуанетту і Людовіка ХVІ завели на гільйотину і стратили. Зловживання бюджетними активами стало основним у вироці. Незважаючи на країну, історичну епоху, цілі, завдання, які переслідує певна політична еліта, це приклад того, як нефільтрування оточення політиків, поява людей кримінального авантюрного типу призводить до того, що можна позбутися голови, навіть не знаючи за що.

• Сучасники подібне називають «схемами».
• Другим прикладом є так звана «клятва в залі для гри в м’яч».

У Франції Генеральні штати (так звані парламентські збори) складалися з трьох станів. Третій стан – це були найбільші платники податків, їх було 95 %. Коли зібралися Генеральні штати, усі сподівалися на те, що почують новину про пом’якшення податкового тягаря на платників податків Франції. Натомість вони почули тільки те, що податки будуть збільшені, і відповідно реакція, яка була надзвичайно неприйнятна для короля від керівної еліти Франції, призвела до того, що наступного дня представникам третього, найбільшого, прошарку платників податків заборонили вхід до зали засідання Генеральних штатів. Недовго думаючи, ці люди зібралися в сусідньому приміщенні, яке називалося «зал для гри в м’яч», прототип теперішньої гри у гольф. Оскільки двері до залу були міцні, охорона Версалю не могла їх вибити. У той час представники третього стану поклялися в тому, що вони не відмовляться від свого бажання створити іншу систему, кращу, ніж існувала за абсолютизму. Так засновано нові основи французького суспільства, проголошено республіку, законодавчі та установчі збори епохи абсолютизму закінчилися. Тож, коли Людовіка ХVI розбудили вночі і повідомили, що Бастилія горить, він з подивом запитав: «Це бунт?», на що його помічник відказав: «Ні, це революція!».

Що тепер перед Україною?

• П. Андрію, перейдімо від історичного екскурсу до сьогочасності, сфокусуймо увагу на теперішніх викликах України?
• Я би провів паралель між історичним екскурсом, яке щойно продемонстрував. Маємо значний виклик, пов’язаний із кризою державного управління. Власне, не проблема топ-менеджменту, а звичайної бюрократії є найбільшим викликом для України. Буденна робота (написання якісного документа, складання коректної таблиці, підготовка вдалого проекту) будь-якої установи є найпростішим і водночас найскладнішим завданням. Цією рутинною працею займаються прості люди, а не політики, міністри, директори департаментів. На жаль, особисто є свідком, коли дуже хороші ідеї, пропозиції знецінюють і не враховують.  
• Поговорімо на конкретному прикладі. Якщо говоримо про міністерство, департамент, то на яку запропоновану ідею, накладають табу?
• Можемо це підтвердити навіть хронологією подій 2020 р. Декілька перевізників пункту пропуску «Тиса» 31 травня 2020 р. блокують митний пост. Це створює багатокілометрову
  Источник